Публічна політика стимулювання соціально відповідального бізнесу в повоєнному відновленні України

Vollständiger Abstract

Worum geht es in dieser Arbeit?

В умовах повномасштабної війни та наближення повоєнного відновлення соціально відповідальний бізнес (СВБ) перетворюється з інструменту корпоративної репутації на ключовий ресурс стабілізації економіки, проте публічна політика України у цій сфері залишається фрагментарною та законодавчо неврегульованою. Відтак, метою статті є дослідження теоретичних засад та обґрунтування напрямів формування суспільної політики стимулювання СВБ в Україні в умовах війни та повоєнного відновлення на основі контент-аналізу нормативно-правових актів і порівняльного аналізу моделей державної політики країн ЄС. У результаті дослідження було з'ясовано сутнісні відмінності регулювання чотирьох форм СВБ: корпоративної соціальної відповідальності, соціального підприємництва, бенефіційних корпорацій та соціального інвестування. Оцінено вплив макроекономічних показників (падіння ВВП, безробіття, інфраструктурні руйнування) на стабілізаційну, безпекову та соціальну роль підприємництва. Виявлено ключові деструктивні чинники нормативно-правової бази: відсутність профільного закону, фрагментарність координації органів влади, обмеженість бюджетного фінансування та загрози «соціального відмивання» за умов невтручання держави. Охарактеризовано закономірності міжнародного досвіду (ліберальну, скандинавську, континентальну та азійську моделі); на прикладі Польщі, Британії і Канади встановлено ефективність трирівневої моделі політики СВБ, яка поєднує законодавче визнання форм СВБ, фінансові стимули та розвиток екосистем підтримки. Обґрунтовано перспективність континентально-скандинавського підходу в межах євроінтеграційного вектора України. Запропоновано трансформацію СВБ із локальних ініціатив у системний драйвер відбудови країни через фіскальні стимули, державно-приватне