ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЧАСОВОЇ ПЕРСПЕКТИВИ ОСОБИСТОСТІ ПІД ВПЛИВОМ ЕКСТРЕМАЛЬНИХ ПОДІЙ

Vollständiger Abstract

Worum geht es in dieser Arbeit?

Стаття присвячена теоретичному аналізу та систематизації психологічних механізмів трансформації часової перспективи особистості під впливом екстремальних подій, зокрема тривалої воєнної травматизації. На основі аналізу зарубіжних і вітчизняних досліджень виокремлено чотири взаємопов’язані блоки механізмів: дезінтеграції часової перспективи (інтрузивна фіксація, темпоральне звуження, десинхронізація), компенсаторно-захисні (гіпертрофія гедоністичної та активація фаталістичної перспективи теперішнього), реконструктивно-інтегративні (наративна реінтеграція, реконструкція майбутнього, формування «розширеного теперішнього») та модеруючі ресурсні фактори (резильєнтність, темпоральна гнучкість). Показано специфіку трансформації часової перспективи в умовах війни, що виявляється у формуванні феномену «перманентного теперішнього». Результати створюють теоретичне підґрунтя для розробки диференційованих програм психологічної допомоги постраждалим від воєнної травматизації.