Рівнева диференціація як модель організації освітнього процесу в інклюзивному класі початкової школи

Vollständiger Abstract

Worum geht es in dieser Arbeit?

Акцентовано увагу на тому, що в інклюзивному класі навчаються діти з нормотиповим розвитком і з особливими освітніми потребами. Тож кожна група учнів потребує диференційованого підходу зі сторони вчителя початкової школи, що створює підґрунтя для подальшої індивідуалізації навчання. Відповідно вчителі, які працюють в інклюзивних класах, шукають оптимальні моделі навчання для забезпечення освіти і розвитку кожного учня з урахуванням його індивідуальних здібностей і можливостей. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні проблеми рівневої диференціації як моделі організації освітнього процесу в інклюзивному класі початкової школи. У ході дослідження застосовано комплекс теоретичних методів науково-педагогічного дослідження, як-от: вивчення та аналіз науково-методичної літератури, нормативних документів, конкретизація, класифікаційний аналіз, синтез, прогностичний метод. Методологічне підґрунтя дослідження проблеми рівневої диференціації як моделі організації освітнього процесу в інклюзивному класі початкової школи забезпечують диференційований підхід, а також загальнонаукові (принцип цілісного вивчення педагогічного явища чи процесу, комплексного використання методів дослідження під час вивчення проблем педагогічної науки, об’єктивності, педагогічної ефективності) і спеціальні (індивідуалізації в межах диференціації, міждисциплінарності) принципи. Теоретично доведено, що реалізація рівневої диференціації як моделі організації освітнього процесу в інклюзивному класі в багатьох залежить від професійного досвіду кожного окремого вчителя. Завдяки рівневій диференціації кожна гомогенна група учнів засвоює базову, спільну для всіх груп освітню програму, що доповнена елементами, адекватними для кожної конкретної групи. Подано характеристику відомих у педагогіці рівнів диференціації (макрорівень, мезорівень і макрорівень), форм диференціації (селективна і елективна, зовнішня і внутрішня – однорівнева і багаторівнева). Розкрито критерії рівневої диференціації в інклюзивному класі: спільні індивідуально-типологічні характеристики (здібності, психофізіологічні можливості, інтелектуальний потенціал); інтереси, здібності, уподобання; підготовленість і здатність до навчання; рівень і якість сформованості пізнавальних процесів; особливості сформованості та функціонування процесів довільної регуляції поведінки і діяльності; ступінь самостійності в освітній роботі, здатність до самоаналізу (рефлексії) освітньої діяльності та поведінки; сформованість регуляторних умінь і когнітивних процесів; ступінь потреби в педагогічній допомозі та впливу освітнього середовища на освітню діяльність. Запропоновано авторське бачення реалізації рівневої диференціації в інклюзивних класах початкової школи на відміну від поширеної нині з акцентом на навчанні дітей з особливими освітніми потребами. Зроблено висновок про те, що внутрішньокласна рівнева диференціація може стати ефективною моделлю організації освітнього процесу в інклюзивному класі, оскільки дозволяє враховувати інтереси різних груп молодших школярів. Перспективами подальшого дослідження проблеми рівневої диференціації як моделі організації освітнього процесу в інклюзивному класі визначено розроблення методичних аспектів організації роботи вчителя інклюзивного класу в умовах внутрішньокласної рівневої диференціації.